Захворювання периферійних судин можуть бути зумовлені порушенням функції периферійних судин (фізико-механічних властивостей, тонусу судин та ін.), атеросклерозом, запальними явищами, алергічними реакціями та ін. Найчастіше всі ці фактори поєднуються, а нерідко окремі з них переважають і можуть відігравати основну роль у розвитку захворювань периферійних судин. Уражатись можуть як артерії, так і вени різних калібрів. Із захворювань периферійних артерій найчастіше зустрічається атеросклероз периферійних артерій, облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно. Захворювання вен найчастіше проявляє себе у вигляді варикозного розширення вен.

varykoz ven

У перебігу захворювань периферійних судин можна умовно виділити три стадії: перша – ангіоневротична, друга – ішемічна, третя – некротична.

Причини та перебіг захворювання варикознрго розширення вен

Клінічна картина захворювань периферійних артерій досить характерна. У ранній період хворі скаржаться на слабкість в ногах (чи руках), появляються затерплості, збліднення, похолодання кінцівок. Особливо характерний біль, який появляється спочатку при фізичному навантаженні, а потім – і в спокої. При ураженнях артерій нижніх кінцівок під час ходи біль виникає у литковому м’язі, що проявляється переміжною кульгавістю. При припиненні ходи біль проходить, при продовженні – появляється знову. Для них характерне тромбоутворення, яке може закінчитися сегментарною облітерацією артерій з переходом у гангрену.

Вирішальна роль у розвитку захворювань вен належить нервово-рефлекторному фактору, що призводить до порушення судинного та м’язового тонусу венозної стінки, в результаті чого вени розширюються, виникає недостатність м’язово-клапанного апарату. Утруднюється відтік крові, що сприяє венозному та лімфатичному стазу. Виникає набряк нижніх кінцівок, який на початку захворювання зникає у горизонтальному положенні тіла, а далі стає постійним, появляються трофічні порушення. У першу чергу уражається шкіра, яка стає сухою, атрофічною, пігментованою. Далі порушується трофіка інших покривних тканин, що в кінцевому результаті може призвести до виникнення трофічних виразок. Захворювання ускладнюється розвитком флебітів та тромбофлебітів.

Психоемоційні напруження, ендокринні захворювання, значні фізичні навантаження, переохолодження, статичні напруження, куріння, вібрації, надлишкова маса тіла ускладнюють перебіг захворювань периферійних судин.

Завдання та покази до масажу при варикозному розширені вен?

Завдання масажу: нормалізація функціонального стану нервової, в тому числі, вегетативної нервової системи; поліпшення лімфо- та кровообігу, трофічних процесів; зменшення больового синдрому; нормалізація сну; профілактика прогресування захворювання.

Показання до призначення масажу: захворювання периферійних судин.
Враховуючи підвищену готовність до спазму, патологічний напрямок судинних реакцій, порушену пристосувальну здатність уражених судин змінювати свій діаметр залежно від потреб кровопостачання та схильність до тромбоутворення вважається недоцільним безпосередній (місцевий) масаж кінцівок при ІІ-ІІІ стадії захворювання периферійних судин. Необхідно впливати рефлекторно-сегментарно на лімфо-, кровообіг та трофіку ішемізованих тканин.

Показання до сегментарно-рефлекторного масажу при захворюваннях периферійних судин кінцівок:
– атеросклеротичне звуження артерій верхніх та нижніх кінцівок; ангіоспазми периферичних артерій, зумовлених нейроциркуляторною дистонією, попереково-крижовим та шийно-грудним остеохондрозом хребта;
– варикозне розширення вен нижніх кінцівок, трофічні зміни шкіри, невеликі виразки.

Протипоказання до призначення масажу при захворюваннях периферійних судин: ендарте¬ріїт, ускладнений трофічними порушеннями, гангреною; ангіїти; тромбоз, гостре запалення судин, значне варикозне розширення вен з вираженими трофічними порушеннями; виражений атеросклероз периферійних судин з трофічними порушеннями; бешиха.

Hits: 44