Кривошия – деформація шиї, яка супроводжується неправильним положенням голови. Кривошиї поділяються на уроджені та набуті. Серед вроджених розрізняють міогенні, артрогенні, остеогенні, дермато- та десмогенні форми. До набутих форм кривоший, крім вищевказаних, відносять ще неврогенні та вторинні (компенсаторні).

Поміж уроджених форм кривошиї найчастіше зустрічається природжена м’язова кривошия, зумовлена невідповідністю між довжиною одного з груднинно-ключично-соскоподібних м’язів (рідше двох) та шийним відділом хребтового стовпа. Нерідко вона поєднуеться з гіпопластичною формою кривошиї – результатом уродженого недорозвинення трапецієподібного м’яза на одному боці. Рідше зустрічаються уроджені кривошиї, зумовлені патологією розвитку шийного відділу хребтового стовпа.

Вкорочення груднинно-ключично-соскоподібного м’яза (рідше двох) виникає переважно внаслідок його уродженого недорозвинення і наступних змін, які виникають під час пологів та після них під впливом зовнішніх причин, що сприяють сповільненню або припиненню росту м’яза в довжину. При цьому частина недорозвинених м’язових волокон може заміщуватися волокнистою сполучною тканиною, яко за будовою нагадує сухожилки. В окремих випадках у м’язі може виникнути рубцевий процес, який збільшує його уроджену неповноцінність. Недостатня довжина м’яза зумовлює нахил голови в бік вкороченого м’яза і вперед та поворот її в протилежний бік. Це супроводжується вторинними змінами хребта, ключиць, черепа. При пальпації визначається потовщення та ущільнення ураженого м’яза в його середній, або середньо- нижній частині. Зменшується об’єм рухів голови, можлива атрофія м’язів лиця на ураженому боці. У віці 3-4 років, коли дитина починає рости швидше, деформація помітно збільшується.

Масаж як метод лікування кривошиї

Метод лікування – консервативний, при відсутності ефекту – оперативний. Серед консерва¬тивних методів лікування важливу роль відіграє масаж.

Завдання масажу: нормалізація функціонального стану соматичної та вегетативної нервової системи, поліпшення крово- та лімфообігу, стимуляція обмінних процесів, запобіганню рубцю¬вання уражених м’язів, відновлення їх функціонального стану, попередження деформацій хребта, ключиць, черепа, атрофії м’язів лиця та шиї на боці ураження, підвищення тонусу м’язів на протилежному (здоровому) боці, відновлення та збереження об’єму рухів у шийному відділу хребтового стовпа.

Показання до призначення масажу: уроджена кривошия. Призначають масаж з 2-3 тижня життя дитини.
Протипоказання до призначення масажу: тяжкий загальний стан дитини, захворювання шкіри, загальні протипоказання.
План масажу залежить від віку дитини і включає масаж комірцевої зони, спини, голови, лиця.

Методика проведення масажу при кривошиї

Методика масажу також залежить від віку дитини. Призначають масаж з часу встановлення діагнозу, з 2-3 тижня від народження, при відсутності протипоказань. Масаж проводять у положенні дитини на спині. Використовують ніжне погладжування пальцями бічної шийної ділянки з обох боків і підключичних ділянок в напрямку до підключичних та пахвових лімфатичних вухлів. Вибірковому впливу підлягає груднинно-ключично-соскоподібний м’яз на боці ураження та його ущільнення: використовують щепцеподібне погладжування. Для кращого доступу до масажованої ділянки голову дитини повертають у протилежний нахилу бік.

Після 4-5 тижнів ділянка масажу розширюється. Положення дитини – лежачи на животі. Краще, коли мати займає напівлежаче положення в кріслі, кладе дитину обличчям вниз собі на груди, щоб вона (підборіддям) опиралась на її плече. Голову мати притискає рукою до своєї щоки. Масажист виконує ніжні погладжування задньої та бічних шийних ділянок, голови та спини дитини в напрямку до підключичних та пахвових лімфатичних вузлів. Окремо проводять щипцеподібне погладжування ураженого грудино-ключично-соскоподібного м’яза з більш тривалим повторенням прийому в місцях ущільнень. Напрямок рухів – за ходом м’яза, від соскопо¬дібного відростка скроневої кістки до ключиці. У місцях початку та прикріплення м’яза виконують ніжне спіралеподібне погладжування.

Потім дитину кладуть в положення лежачи на спині на масажний столик і масажист після повторного миття і дезінфекції рук проводить погладжування лиця в напрямку до кута нижньої щелепи, бічних ділянок шиї, підключичних ділянок в напрямку до пахвових лімфатичних вузлів. Масаж ураженого м’яза проводять за вищевказаною методикою, доповнюючи легким розтиран¬ням місць початку і прикріплення м’яза та його ущільнень.

З 6-7 тижнів масаж доповнюють рефлекторним розгинанням хребтового стовпа з метою зміцнення м’язів спини та шиї. Для цього в положенні дитини на правому, потім лівому боці масажист, розмістивши ІІ-ІІІ пальці по обидва боки хребта, з легким натискуванням переміщує їх вздовж хребта від крижів до шиї. На це подразнення дитина прогинає спинку вперед і розгинає голову назад. Якщо ж дитину покласти на уражений бік і здійснювати вказаний прийом лише з одного боку, на боці здорового м’яза дитина буде згинати голову ( піднімати від постелі) у здоровий бік.

Починаючи з 3 місяців, у процедуру масажу включають ще і розтирання комірцевої зони, голови, лиця, спини. Положення дитини і напрямок рухів – попередній. Розтирання проводиться прямолінійними та спіралеподібними рухами рук як на боці ураження, так і на протилежному.

На здоровому боці прийом виконується дещо інтенсивніше. Окремому впливу підлягають трапецієподібний та груднинно-ключично-соскоподібний м’язи з обох боків. Для масажу першого використовують спіралеподібне розтирання пальцями, другого – щипцеподібне розтирання з більш тривалим впливом в місцях ущільнень. Потім проводять спіралеподібне розтирання і штрихування в місцях початку та прикріплення вказаних м’язів. При масажі уражених м’язів різкі рухи не показані. На здоровому боці прийоми виконують дещо інтенсивніше.

Починаючи з 4-5 місяця в процедуру масажу вводять розминання натискуванням пальцями м’язів задньої та бічних шийних джілянок, спини і щипцеподібне розминання груднинно-ключично- соскоподібного м’яза. На боці ураження вони проводяться дуже ніжно, на здоровому – дещо інтенсивніше. Включають також безперервну лабільну вібрацію та вібраційне погладжування ураженого м’яза і ніжне натискування та пунктування пальцями на протилежному (здоровому) боці.

З дня встановлення діагнозу дитині призначають лікування положенням (за допомогою ватно-марлевого комірця чи чепчика) з метою розтягнення ураженого м’яза. Виконують пасивні корегуючі вправи, стимулюють активні повороти голови дитини в бік ураженого м’яза та нахили голови в здоровий бік. Для останнього використовують звукові подразники (звернення до дитини чи брязкіт іграшки) та зоровий рефлекс (повертання голови дитини за яскравою іграшкою, яка рухається). Рефлекторному розтягненню уражених м’язів сприяє вертикальне утримання дитини на руках з нахиленням тулуба (до кута 45°) в бік ураження. При цьому дитина намагається надати голові вертикальне положення, відповідно розтягуючи уражені м’язи. У старшому віці діти самостійно виконують необхідний комплекс вправ корегуючої гімнастики.

Тривалість процедури масажу наростає поступово: від 5-7 хв на початку курсу лікування до 10-15 хв у кінці. Курс лікування – 10-15 процудер. Перерва між курсами – 2-3 тижні. Корегуючу гімнастику необхідно проводити постійно. Ефективним є поєднання масажу та лікувальної фізкультури з фізіотерапевтичними процедурами.

Facebook Comments

Hits: 12