Частим симптомом при проблемах хребта являється біль .Він є дуже важливим симптомом для діагностики ,тому при спілкуванні з пацієнтом необхідно з’ясувати причини які його викликають, характер болі,фактори які його визначають та ін.дані.

Важливим початком діагностики захворювання хребта  є історія хвороби та огляд який проводиться стоячи у фронтальній площині визначаючи симетричність осанки: симетричність надпліччя,нижніх кутів лопаток,трикутників талії,верхніх країв гребнів клубових кісток,при хорошій вираженості ,,точки венери’’,підсідничні складки  та положення колін, стоп ( вальгус ,варус) і довжину ніг . Асиметрія вказаних ділянок ,різна довжина кінцівок може бути причиною захворювань хребта, частими з яких  може бути сколіоз.

У боковій чи сагітальній проекції визначають патологічні викривлення хребта вперед-лордоз та назад –кіфоз.

Необхідно також звертати увагу на положення тіла при ходьбі, при сидінні, вставанні, а також на масу тіла, конституційні особливості, стан шкірного покриву, м’язовий тонус. Особливе значення для діагнозу при огляді шкіри має наявність локального оволосіння (гіпертрихоз), так як в цих місцях часто  є аномалії будови хребта. Рухливість в хребцево-руховому сегменті(ХРС)  послідовно слід визначати  зверху вниз,тобто, починаючи з шийного ,грудного відділу хребта та закінчуючи поперековим який з шийним є найбільш рухливі . Аналіз рухів у цих відділах проводяться при бокових наклонах,згинанні –розгинанні та ротації. Порушення амплітуди рухів у вищевказаних відділах можуть вказувати на наявність функціонального блоку(ФБ) або простішими словами обмеження рухливості у ХРС. Іншими ознаки, які можуть підтвердити його  наявність є болі при пальпації остистих та поперечних відростків,проекція яких відповідає суглобовим з’єднанням хребців.

Для диференційованої діагностики пацієнта спеціалісту слід розібратися, до яких механізмів ураження відноситься даний стан хворого, а також визначити, яка частина хребцево-рухового сегменту має порушення (м’язи, зв’язки, сухожилля, хрящова поверхня суглоба, дискові структури, кісткова система). Необхідно також уточнити причину захворювання (травма, запалення, інфекція або ін.).

До числа причин, в результаті яких може початися захворювання хребта, відносяться наступні:

  1. Детренованість м’ягких структур хребта (зменшення обсягу фізичних навантажень) що, забезпечують його рухову функцію і міцність. Або тонічний стан м’язово-зв’язкового апарату хребта,  (порушення м’язевої еластичності  та злагодженої  роботи між собою).
  2. Порушення кровообігу, мікроциркуляції крові і лімфи в структурах хребта.
  3. Порушення обміну речовин.
  4. Травматичні пошкодження його структур.
  5. Вроджені порушення кісткових структур, новоутворення, інфекції різного роду.

Прийоми мануальної терапії( масаж та ін. техніки) дають найкращі  результати лікування які викликані детринованістю, порушенням кровообігу, та травматичним пошкодженням.

Основні причини, що викликають болі в хребті:

  •  Компресія або здавлювання нерва і судин, що викликає різку, стріляючу біль, яка підсилюється при русі або КОМПРЕСІЙНИЙ МЕХАНІЗМ;
  • Порушення тонічної функції м’язів і зв’язкового апарату чи так званий ДИСФІКСАЦІНИЙ МЕХАНІЗМ, зумовлений або перенапруженням, або ослабленням м’язів і зв’язок, фіксуючих ХРС.
  • Порушення циркуляції крові і лімфи, порушене харчування, обмін речовин, виведення з організму продуктів клітинного обміну -так званий ДИСЦИРКУЛЯТОРНИЙ МЕХАНІЗМ.
  • Довге здавлювання або компресія, порушення фіксуючого фактору, крово- і лімфообігу, часто виникає після травми, що викликає запальний процес в різних тканинах. Цей механізм ураження ХРС називають АСИПТИКО-ЗАПАЛЬНИЙ.

Список вище перерахованих причин може насправді бути більшим .

Залежно від механізму ушкодження ХРС вибирають способи лікування для усунення причин, що викликають біль і порушують функцію хребта:

  • При компресії-техніки маніпуляції ( мануальна процедура з так званим ,,хрустом’’);
  • При дисфіксації-мобілізація (пасивні рухи в суглобах хребта та кінцівках з ціллю відновлення рухливості ) та постізометрична релаксація (активні рухи в поєднанні з примусовими рухами спеціаліста ,що переходять у фазу статичної напруги м’язів над якими працюють та завершуються фазою розтягнення);
  • При дисциркуляції-відновлення крово-та лімфообігу за допомогою масажних прийомів;
  • При запальному ураженні -використання спеціальних мазей і кремів, лікувальних препаратів та рефлексотерапії для відновлення резервних функцій організму.

Оцінка механізму пошкодження ХРС по характеру болі:

  1. При компресійному механізмі мають місце гострі, стріляючі та пронизуючі болі та болі які виникають на початку рухливості ;
  2. При дисфіксаційному та компресійному механізмі-болі які пов’язані зі статичним(тривале знаходження в одному положенні) та динамічним навантаженням та болі які зменшуються під час відпочинку;
  3. При дисциркуляторному та запальному механізмі-болі які посилюються в стані спокою та зменшуються під час рухливості;
  4. При запальному механізмі-болі які посилюються під час сну.

Таблиця. особливостей скарг пацієнта,що дозволяють припустити механізм ураження ХРС (Веселовський В.П.).

Симптоми

 Механізм пошкодження

Компресія (здавлення нерва) Дисфіксація(порушення тонічної функції м’язів)

 

Дисциркуляція (порушення обмінних процесів кро-та  лімфообігу)

 

Запалення
Характер болі і його фактори Гострий Ниючий Ниючий Лом’ячий,

Сковуючий

Посилення болі При початку рухливості, навантаженні, кашлі, чханні В процесі статичного навантаження (чим довше навантаження, тим сильніша біль) В положенні спокою Під час сну, із-за болі людина просинається
Послабле­ння болі В спокої, інколи в окремому положе­нні При зупинці навантаження

 

При рухах При рухах чи  масажі
Інші особливості  

 

 

 

 

 

 

 

Болі супроводж­уються відчуттям печії або зябкості Протягом дня біль зтихає, іноді вечером хворий відчуває себе здоровим, а зранку біль знову повертається

Роздратування рецепторів нерва, що проходить в міжхребцевих отворах в результаті компресії, дисфіксації, дисциркуляції, запалення призводить до формування вертебрального  синдрому, що  надалі може сприяти розвитку екстравертебральних симптокомплексів (м’язевих , нейросудинних і невральних) які проявляються поза межами хребта.

Facebook Comments

Hits: 39