Розсіяний склероз – захворювання нервової системи, яке зумовлене виникненням в головному та спинному мозку вогнищ демієлінізації (руйнування мієлінової оболонки ,що покриває нерв). Захворювання уражає переважно осіб молодого віку (20-40 років), характеризується ознаками багатовогнищевого ураження нервової системи.

Характерстика та причини захворювання

Основні причини захворювання – віруси (кір, паротит, герпес, сказ, краснуха …), які живуть роками в нервових клітинах, руйнують клітинний склад, руйнують мієлінові оболонки і замінюють їх сформіровшімся чужорідним білком – пріонів. Пріон проявляється як антиген і організм відповідає на нього аутоагрессией – виробляє антитіла. Таким чином формується важка аутоиммунная реакція.

Власна імунна система при розсіяному склерозі поступово знищує нервову систему – біла речовина, сприймаючи його за «чуже». Активуються макрофаги і Т-хелпери, збільшується проникність гематоенцефалічний бар’єр, збільшується міграція Т -лімфоцитів, які і синтезують протівоміеліновие антитіла – формується вогнище хронічної запальної демієлінізації (руйнування або склерозу). Такі осередки склерозу розсіяні просторово в головному і спинному мозку, звідси назва захворювання – розсіяний склероз. У одного хворого на різних етапах хвороби можна виявити різні за термінами освіти осередки – гострі (активний процес), старі (неактивний процес), хронічні з ознаками активації, тіні бляшок (можлива ремієлінізації).

Виділяють церебральну, спінальну, цереброспінальну та гіперкінетичну форми. Ранніми ознаками захворювання є рухові розлади, неврит зорових нервів, порушення функції тазових органів. Рухові розлади проявляються нижнім спастичним парапарезом, геміпарезом, мозочковими симптомами (порушення координації, тремор, атаксія, скандована мова), гіперкінезами (тремор голови, в руках і ногах). Характерна спастико-атактична хода хворого.

Захворювання має ремітуючий перебіг – з повною оборотністю симптомів на ранніх стадіях захворювання, при рецидивах – можлива поява (або посилення) попередніх симптомів та приєд­нання нових. На більш пізніх стадіях ознаки захворювання стають постійними та різко вираже­ними, можливі порушення психіки (ейфорія, послаблення критики), що призводить до інвалідизації хворих.

Масаж при розсіяному склерозі

  • Завдання масажу: підвищення реактивності організму, зниження автоімунних процесів, нор­малізація функціонального стану центральної та вегетативної нервової системи, поліпшення лімфотоку та кровообігу, особливо в головному і спинному мозку; зменшення рухових розладів, мозочкових симптомів, гіперкінезів.
  • Показання до призначення масажу. Масаж показаний в комплексному лікуванні хворого як на початку лікування, так і при хронічній стадії при відсутності протипоказань.
  • Протипоказання до призначення масажу: період загострення клінічної симптоматики, психічні розлади, загальні протипоказання.

План масажу залежить від клінічних проявів захворювання. Обов’язковому масажу підля­гають паравертебральні зони хребта, хребет, спина, комірцева зона. За показаннями проводять масаж передніх і бічних ділянок грудної клітки, живота, м’язів пояса нижніх кінцівок та нижні кінцівки, при необхідності – м’язів пояса верхніх кінцівок та верхніх кінцівок.

Методика масажу.

Масаж прихребтових зон.

Положення хворого – лежачи. Проводять від нижче- до вищерозміщених сегментів: площинне погладжування, напівколове розтирання кінцями пальців, пиляння, штрихування, граблеподібне розтирання міжостистих проміжків та спіралеподібне – остистих відростків; розминання поздовжнє, ніжне натискування та зміщення; вібраційні погладжування. Масаж найширших м’язів спини, трапецієподібного м’яза: погладжу­вання, розтирання, розминання натискуванням, країв м’язів – зміщенням та поздовжнім розминанням, безперервна стабільна та лабільна вібрація.

Масаж комірцевої зони.

Положення хворого – сидячи, можна лежачи. Площинне і обхоп­лююче погладжування потиличної ділянки, бічних та задньої шийної ділянки в напрямку до підключичних лімфатичних вузлів. Спіралеподібне розтирання пальцями потиличної ділянки в напрямку від соскоподібного відростка до зовнішнього потиличного гребня та навпаки. Спірале­подібне розтирання пальцями, пиляння задньої та бічних шийних поверхонь. Щипцеподібне розтирання груднинно-ключично-соскоподібних м’язів. Розтирання VII шийного хребця спіралепо­дібними рухами (“сонечком”), в напрямку від остистого відростка на відстань 2-2,5 см у всіх напрямках. Розминання трапецієподібного м’яза за ходом м’язових волокон: низхідної частини – від каркової лінії до лопаткової ості, висхідної – від остистих відростків грудних хребців до лопаткової ості прийомами натискування, розтягування, зміщення, країв – поздовжнім, попе­речним, щипцеподібним розминанням. Закінчують погладжуванням.

Масаж передньої поверхні грудної клітки.

Положення хворого – на спині. Площинне погла­джування долонею чи пальцями від грудини до плечових суглобів. У жінок – груді обминають. Розтирання спіралеподібне кінцями пальців у тих же напрямках. Розминання поверхневих та глибоких м’язів грудної клітки (великого грудного м’яза, підключичного, переднього зубчастого та ін.) натискуванням, зміщенням. Спіралеподібне розтирання місць початку та прикріплення м’язів. Граблеподібне розтирання міжребрових проміжків та спіралеподібне – ребер в напрямку до хребта. Закінчують погладжуванням.

Масаж м’язів пояса верхніх кінцівок.

Положення хворого – сидячи за масажним столиком. Погладжування площинне та обхоплююче шиї, дельтоподібної, підключичної та лопаткової ділянок. Розтирання спіралеподібне кінцями пальців чи опорною частиною кисті, пересікання поперечної та низхідної частини трапецієподібного і дельтоподібних м’язів. Розминання м’язів натискуванням, зміщенням, дельтоподібного м’яза – поздовжнім та поперечним розминанням. У місцях початку та прикріплення м’язів – спіралеподібне розтирання кінцями пальців. Погла­джування в напрямку до плечового суглоба.

Масаж верхніх кінцівок.

Погладжування плеча, передпліччя, кисті обхоплюючими прийомами в напрямку до пахвових лімфатичних вузлів. Розтирання площинне обома руками, починаючи від кисті. Послаблююче розминання м’язів з гіпертонусом прийомами ніжного поздовжнього та поперечного розминання, потрушування м’язів, безперервної стабільної вібрації в місцях при­кріплення м’язів та виходу нервів, ніжна лабільна вібрація. Прийоми переривчастої вібрації не показані. М’язи-антагоністи масажують дещо інтенсивніше. Закінчують ніжним погладжуванням всієї кінцівки.

Масаж м’язів пояса нижніх кінцівок та нижніх кінцівок.

Масаж прихребтових зон S5– S1, L 5 -L1, D12 -D 6  хребців від нижче- до вищерозміщених сегментів: площинне погладжування, напівколове розтирання кінцями пальців, пиляння, штрихування, спіралеподібне розтирання остистих відростків, граблеподібне розтирання міжостистих проміжків; розминання поздовжнє, натискування та зміщення, вібраційні погладжування. Масаж сідничних ділянок: поверхневе та глибоке погладжування, розтирання м’язів прийомами пиляння, пересікання, штрихування в повільному темпі; гребенеподібне розминання, зміщення, натискування однією та обтяженою рукою, безперервна стабільна та лабільна вібрація, ніжне потрушування м’язів. Розтирання гре­бенів клубових кісток кінцями пальців.

Масаж нижніх кінцівок.

Положення хворого на – спині, під колінами валик. Погладжування стегна, гомілки, стопи обхоплююче обома руками, які рухаються паралельно або послідовно в напрямку до пахвинної ділянки. Розтирання прямолінійне та спіралеподібне ніжними рухами обох рук. Диференційований послаблюючий масаж м’язів з підвищеним тонусом, ніжне поздовжнє та поперечне розминання, стискання, валяння м’язів, ніжне потрушування їх. Інтенсивні прийоми (особливо рубання та поколочування) не показані. їх антагоністи масажують дещо інтенсивніше. Закінчують погладжуванням всієї кінцівки, починаючи від пальців.

Масаж живота.

Положення хворого – лежачи на спині, під колінами валик. Площинне поверхневе погладжування навколо пупка за ходом годинникової стрілки долонною поверхнею кисті, кінцями ІІ-ІУ пальців, спіралеподібне погладжування всієї поверхні передньої черевної стінки. Ніжне поверхневе та глибоке циркулярне розтирання пальцями. При наявності значних відкладень жиру використовують допоміжні прийоми: ніжне пиляння, пересікання знизу догори, зверху вниз та справа наліво. Ніжне розминання м’язів: поперечне розминання обома руками прямих м’язів живота в напрямку від лобкової кістки догори. Масаж косих м’язів живота: захо­пивши їх руками, ніжно зміщують, розтягують, стискають або ж натискують на них. Вібраційне погладжування передньої черевної стінки. Закінчують погладжуванням.

Тривалість процедури масажу – 15-20 хв. Курс лікування – 12-15 процедур 3-4 рази на рік. Показана лікувальна гімнастика: дихальні вправи, вправи для хребта, на координацію, на розслаблення.

Hits: 10